Обережно - сказ !!!
Що таке сказ?
Сказ -
це інфекційна хвороба з переважним ураженням центральної нервової системи, що
супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури.
Сказом
частіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки
та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди.
Збудник сказу - специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини. При
укусі разом зі слиною вірус потрапляє в рану. Дуже небезпечне потрапляння слини
хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де
можуть бути невидимі простим оком ушкодження.
Серед
людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу
небезпеку становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини можуть заражатися
одна від одної і від диких тварин.
За
останні роки найчастішим джерелом поширення хвороби стали лисиці.
Ознаки сказу у тварин
Вони
дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь,
агресивність, параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. У собак і кішок
сказ протікає в двох формах: буйній і тихій.
Хвора
буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце
проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Голос - пропадає. Собака
стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не
слухається господаря. У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється
слина, з'являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту,
накинутися на зустрічних і вкусити їх.
Найбільш
небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені
слабо.
Шляхи зараження людини
·
Зараження
людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом
зі слиною тварини потрапляє в рану.
·
Також у
разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні
покриви.
·
Дуже
небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на
пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для
зараження.
·
Заразитися
сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у
тварин може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання
проявляються через 3-6 тижнів після зараження).
При всіх подібних контактах з тваринами
необхідно:
·
Промити
рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом.
·
Обробити
рани йодною настоянкою.
·
Накласти
стерильну пов'язку.
·
Негайно
звернутися в медичний заклад.
Перебіг хвороби у людини
Захворювання
настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця
проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його
запалення. У деяких випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або
збільшується до 1 року і більше.
Спочатку
з'являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота,
головний біль, загальна слабкість.
Поступово
наростає сильне почуття тривоги, з'являється свербіж, поколювання, тянучі болі
по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.
Далі
хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь -
хворобливе судомне скорочення м'язів глотки і гортані при спробі пити воду, при
вигляді води, при звуці води, що ллється.
Заходи профілактики та захисту від
сказу
·
Суворо
дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм
щеплення проти сказу;
·
Уникати
контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз'яснювати це дітям, щоб
уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями;
·
Проявляти
насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної
поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це
Держпродспоживслужбу;
·
При
виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку, а в обов'язковому
порядку повідомити Держпродспоживслужбу;
·
Не слід
вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути
встановлено 10-денне спостереження;
·
У разі укусу будь-якою твариною - НЕГАЙНО
звернутися до лікаря!
Щеплення
від сказу - залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому
захворюванню. Курс щеплень складає всього шість ін'єкцій і передбачає їх
своєчасне проведення відповідно до призначення лікаря і за певною схемою.
Ні в
якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або
скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективні.